Ти є та сама, що рушійна сила!
Ти змінюєш життя людей!
Твоя любов палка і незгасима,
Ти всіх нас любиш, мов своїх дітей.
Ти приголубиш, коли серце плаче,
Ти пожалієш, коли так болить....
Обіймеш ніжно, як матуся наче,
І від любові Бога відразу легче жить...
Коли радію, Ти радієш разом,
Я відчуваю це, Ти Боже, знай!
І відчуває кожен, хто Ісуса знає,
Ти тільки дякувать Йому,не забувай!
Мій Бог, як добре, що ти поруч,
І вдень, і вніч, і кожну мить життя!
Ти йдеш зі мною разом пліч о пліч,
З Тобою пізнаю я суть буття!
Ти мій Товариш! Мій соратник! Бог мій!
І лиш Тобі, дарю свої вірші!
Господь мій Славний! Боже Триєдиний!
Живи, твори й гори в моїй душі!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Лампада угасла - Людмила Солма Стихотворение сложилось в великом отчаянии в день смерти моего горячо любимого 46- летнего отца, за месяц до рождения нашей первой доченьки. Роды были тяжелые, но Господь милостиво даровал нам родительское счастье и утешение. И не единожды. Так случилось, что вторая доченька родилась в год смерти свекра – через семь месяцев после похорон. Но, через общую боль утрат и общую радость обретения, укреплялась - сопереживая и сплачиваясь, наша дружная семья в истинной любви и верности.
Светлая память тем любимым и дорогим, кого давно уже нет с нами.
Крепкого здоровья и благополучия всем тем, кто идет по земной жизни рядом с нами плечом к плечу - в общих радостях и печалях - с Верой и Надеждой в Любви.
